Храм Гарні - єдина уціліла греко-римська колонадна споруда у Вірменії та колишньому Радянському Союзі. Побудований в іонічному ордері, він розташований у селі Гарні, в центральній Вірменії. Це найвідоміша споруда і символ дохристиянської Вірменії. Згідно з дослідженнями деяких істориків, храм був створений вірменським царем Трдатом І, який правив у другій половині 1-го століття. Згідно з клинописом, знайденим у селі Гарні, пізніше храм був завойований царем Аргішті у першій половині 8-го століття, після чого він побудував фортецю Еребуні, яка почала розвиватися і згодом стала столицею Вірменії, сучасним Єреваном.
Починаючи з 3 століття до н.е. і до 4 століття храм Гарні був літньою резиденцією вірменських царів, оскільки подобався як царям, так і населенню своєю важкодоступністю.
Храм був створений на честь стародавнього вірменського бога Міра - бога Сонця, світла і чистоти. У 301 році Вірменія прийняла християнство як державну релігію, і все, що так чи інакше було пов'язано з язичництвом, було знищено, а храм Гарні - єдиний вцілілий язичницький храм у Вірменії на сьогоднішній день.
Армія Трдата ІІІ, нового правителя, з метою зміцнення і захисту нової релігії, спалила всі язичницькі храми, статуї, реліквії. Однак, завдяки милості сестри царя, Хосровандухт, яка попросила брата не руйнувати цей храм, були знищені лише зображення і статуї язичницьких богів.
Однак храм Гарні не був поза небезпекою. Руйнівні походи римських легіонів проти Вірменії в 1 столітті завдали храму руйнівної шкоди, а землетрус 1679 року поблизу села Гарні розкидав колони і камені храму на всі боки, в річку Азат і в ущелину навколо трикутного мису. Храм був відновлений за радянських часів зусиллями місцевого населення. Храм був повністю відбудований з використанням оригінального каміння. Відсутні фрагменти були замінені глухими каменями, щоб зробити їх легко впізнаваними.